РІЧИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ
ЗАБРОДІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ №_____від___________
ІНСТРУКЦІЯ №
З охорони праці для здобувачів освіти перед канікулами
у зв’язку з дією воєнного стану на території України
1.Загальні положення
1.1 Інструкція з безпеки життєдіяльності під час освітнього процесу в умовах воєнного стану поширюється на всіх учасників освітнього процесу та працівників закладу.
1.2. Інструкція про дотримання правил безпеки життєдіяльності під час воєнного стану, розроблена у відповідності до Закону України "Про охорону праці"" № 2695-XII від 14.10.92, в редакції від 19.08.2022, на основі «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України в редакції від 30 березня 2017 року, з урахуванням Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 26 грудня 2017 року № 1669, відповідно до Указу президента №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», листа МОН №1/3277-22 від 25.02.2022 р. з метою збереження життя здоров’я здобувачів освіти.
1.3. Інструкція з охорони праці встановлює вимоги безпеки життєдіяльності для учасників освітнього процесу та працівників закладу під час воєнного стану.
1.4. Даний інструктаж з правил безпеки під час воєнного стану проводять класні керівники з учнями свого класу в день початку занять.
1.5. Даний інструктаж проводить відповідальна особа з працівниками закладу
1.4. У спеціальних журналах робиться відмітка про проведення інструктажу і ставляться підписи особи, що проводила інструктаж та інструктованої особи.
2. Здобувачам освіти КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ :
2.1. Перебувати на вулиці після 21- ї години без супроводу дорослих.
2.2. Дивитися телевізор більше 3 - х годин на день.
2.3. Знаходитись біля водойм без нагляду дорослих.
2.4. Самостійно вмикати і вимикати газо- та електроприлади.
2.5. Без нагляду дорослих вживати ліки та медичні препарати, користуватись ртутним термометром.
2.6. Вживати алкогольні та слабоалкогольні напої, тютюнові вироби...
2.7. Дотримуйся правил ПДР.
2.8. Дотримуйся правил пожежної безпеки та поводження з електроприладами.
2.9. Дотримуйся правила поведінки в громадських місцях .
2.10. Дотримуйся правил особистої безпеки на вулиці.
2.11. Дотримуйся правила поведінки, коли ти один вдома.
2.12. Дотримуйся правил безпеки при поводженні з тваринами .
2.13. Не грай з гострими, колючими та ріжучими, легкозаймистими та вибухонебезпечними предметами, вогнепальною та холодною зброєю, боєприпасами.
2.14. Не вживай лікарські препарати без призначення лікаря.
3.Техніка безпеки під час артилерійського обстрілу
Артилерійській обстріл ‒ один з найнебезпечніших видів вогневого ураження. При прямому попаданні снарядів будь-які правила поведінки не допоможуть, але дадуть можливість уникнути або знизити ризик осколкових ушкоджень.
Зазвичай, про початок артилерійського обстрілу можна дізнатися за характерними звуками ‒ віддалений гуркіт, постріли. Якщо чутно свист, а через декілька секунд вибух, це означає що снаряд вибухнув достатньо далеко і є декілька секунд або, навіть, хвилин, щоб знайти укриття.
Якщо під час артилерійського обстрілу ви опинилися на вулиці необхідно:
Відразу лягти на землю. Бажано, щоб це було заглиблення — яма або канава. Якщо такого поруч немає, намагайтесь притулитися до бордюру, забору або будь-якої бетонної споруди. Це захистить вас від уламків, які після вибуху підіймаються на 20-30 см над землею, та вибухової хвилі.
Накрити голову руками для захисту від осколків,
Уникати знаходження біля споруд, які можуть обвалитися від потрапляння снарядів.
Відкрити трохи рота для того, щоб зберегти себе від контузії.
Якщо ви знаходитесь в будівлі необхідно:
Спуститися у підвал. У разі відсутності підвалу, або доступу до нього, спуститься на перший поверх до сусідів. Найчастіше снаряди потрапляють у верхні поверхи будівель, тому чим нижче ви будете знаходитись, тим безпечніше. Не можна ховатися в підвалах панельних будинків.
Триматися подалі від вікон.
Ні в якому разі не залишатись у під’їздах, на сходових клітках,під арками.
Сховатися у приміщені з несущими стінами, наприклад, ванна кімната.
Якщо відомо з якого боку ведеться обстріл, ховайтесь у кімнаті з протилежної сторони.
Якщо ви знаходитесь у міському транспорті, або в авто необхідно:
Попросити водія зупинити транспортний засіб.
Покинути транспорт та відбігти від нього та від дороги у напрямку від багатоповерхових будівель
Лягти на землю та закрити руками голову
Важливо пам’ятати, що власний автомобіль не захистить вас від обстрілу. Втекти на ньому ви не встигнете. При потраплянні снаряду або уламків може загорітися бензобак.
Під час артилерійського обстрілу не можна використовувати для укриття:
під’їзди, невеликі прибудові споруди.
багатоповерхові та багатоквартирні будинки
місця під транспортними засобами
підвали непристосовані для укриття (в яких немає вентиляції, запасних виходів та т.п)
стіни офісів, магазинів та торгівельних центрів ( багата кількість скла може бути небезпечнішою ніж уламки та осколки)
річки, фонтани, басейни
Під час обстрілу можна ховатися:
у бомбосховищах,
у ямах, канавах траншеях,
притулившись до високого бордюру,
у підвалі будинків старої побудови,
у підземному льосі, силосній ямі чи у чомусь подібному
в оглядовій ямі відкритого гаража чи СТО.
Після закінчення обстрілу зачекайте декілька хвилин перед тим, як залишати своє укриття. Будьте обережні та пильні! Уважно дивіться під ноги. Вибухові елементи могли не вибухнути, але якщо їх зачепити станеться вибух. В жодному разі не підіймайте з землі предмети, призначення яких не знаєте. Це можуть бути вибухонебезпечні снаряди.
4. Рекомендації щодо дій населення при загрозі бойових дій
4.1. При загрозі бойових дій:
- Закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовою стрічкою) для зменшення ураження розбитим віконним склом;
- Перекрити газ, воду, загасити пічне опалення та виключити світло;
- Взяти документи, гроші, предмети першої необхідності, медичну аптечку та продукти харчування;
- Залишити помешкання та зайняти місце у захисній споруді чи підвалі;
- Попередити про небезпеку сусідів, надати допомогу людям похилого віку, інвалідам і дітям;
- Бути максимально обережними та не панікувати;
- Не залишати безпечне місце без нагальної потреби.
4.2. При загрозі ураження стрілецькою зброєю:
- Закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовою стрічкою) для зменшення ураження розбитим віконним склом;
- Закрити вікна, двері та виключити світло;
- Зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон (кладова, ванна кімната, прихожа);
- Поінформувати про небезпеку близьких і знайомих.
4.3. При вибуху боєприпасів:
- Уважно оглянутися довкола та визначити наявність загрози подальших руйнувань стін, зсувів перекриття, а також кому необхідна допомога;
- За можливості спокійно та не панікуючи залишити небезпечне місце;
- Перебуваючи під завалом подавати голосові сигнали, проявляти меншу активність і берегти сили, зберігаючи які, можна протриматися до 5-ти діб;
- Виконувати усі вказівки пошуковців і рятувальників.
5. Рекомендації щодо дій населення при виявленні підозрілого предмету
Слід пам’ятати, що для камуфляжу вибухових пристроїв можуть бути використані звичайні побутові предмети: портфелі, валізи, сумки, пакунки, пакети, згортки, мішки, ящики, коробки, іграшки тощо, зовнішній вигляд яких може приховувати їх справжнє призначення.
Ознаками підозрілих предметів, які можуть виявитися вибуховими пристроями, можуть бути: наявність дротів, малої антени, скотчу, підозрілих звуків (цокання годинника, клацання), джерел електричного живлення (батарейок, акумуляторів) або розтяжки з дроту (шпагату, мотузки), незвичне розміщення предмету, а також не властивий специфічний запах.
Батьки та дорослі є відповідальними за життя та здоров’я дітей, тому необхідно роз’яснювати їм, що будь-який підозрілий предмет, знайдений на вулиці (в під’їзді), може становити реальну небезпеку для їх життя та здоров’я.
При виявленні підозрілого предмету у громадському транспорті:
- Не залишати без уваги забуту або бездоглядну річ;
- Звернути увагу людей, що знаходяться поруч, на річ та опитати їх, намагаючись встановити власника, або особу, яка могла цю річ залишити;
- У разі якщо власник не встановлений, негайно повідомити про знахідку водія (машиніста) транспортного засобу.
При виявленні будь-де (у тому числі на об’єктах) підозрілого предмету необхідно: не вчиняти ніяких дій: не чіпати, не відкривати та не переміщувати його; зафіксувати час його виявлення; не використовувати мобільні телефони та засоби радіозв’язку; обов’язково дочекатися прибуття оперативно-слідчої групи, фахівців МВСУ і ДСНСУ та вказати місце знаходження підозрілого предмету; домогтися щоб люди відійшли на безпечну відстань від знахідки.
6. Рекомендації щодо дій населення за сигналом оповіщення «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»
З метою привернення уваги до населення доводиться сигнал оповіщення «УВАГА ВСІМ!» шляхом включення електричних сирен, які дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання та транспортних засобів.
Після цього у мовному режимі через засоби масової інформації (радіо, телебачення тощо) до населення доводиться сигнал «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» та порядок дій за цим сигналом.
З моменту подачі сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» для вжиття заходів захисту може бути всього лише кілька хвилин. Ці хвилини надзвичайно дорогоцінні і їх треба використовувати з максимальною ефективністю.
Почувши сигнал «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА», необхідно:
А) перебуваючи вдома:
- Ввімкнути приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач і уважно прослухати інформацію, яка поступила;
- При можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч;
- Закрити вікна, вимкнути усі електричні прибори та нагрівальні прилади, перекрити квартирний газовий вентиль, загасити печі, вимкнути світло;
- Швидко одягнутися та одягти дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону;
- Взяти індивідуальні засоби захисту, завчасно підготовлений запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.
У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком.
Ні в якому разі не можна після сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі;
- Зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги : не палити, не смітити, голосно не розмовляти, дотримуватися спокою і порядку, обов’язково допомагати дітям, літнім людям та інвалідам;
- Уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.
У разі загрози життю та здоров’ю необхідно потурбуватися про наявність:
- Найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратор, ватно-марлева пов’язка, протипилова тканинна маска тощо);
- Найпростіших засобів медичної допомоги (бинт, йод, джгут, перекис водню, нашатирний спирт, знеболювальні засоби тощо).
У хвилини небезпеки кожному громадянину необхідно мобілізувати себе, проявити мужність, самовладання та діяти максимально швидко.
Б) перебуваючи у громадському місці:
- Вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти у відповідності з ними (йти в зазначені сховища або укриття).
7. Порядок дій при евакуації
У разі оголошення про початок евакуації громадяни прибувають на збірний пункт евакуації або на місце збору перед відправленням на збірний пункт евакуації .
Перед тим, як залишити житло, необхідно:
- Зачинити вікна;
- Вимкнути газ, воду і електрику;
- Забрати продукти з холодильника.
З собою мати:
- Документи, що посвідчують особу;
- Валізу (рюкзак) з одягом по сезону, постільною білизною, особистими речами і предметами гігієни, необхідними медикаментами;
- Гроші, цінності, продукти харчування і воду на 3 доби.
Документи, речі та продукти харчування рекомендується покласти в герметичні пакети або ємкості.
Загальна вага речей не повинна перевищувати 50 кг на одну людину.
На вашому одязі мають бути нашивки з позначенням прізвищ, імен, по батькові ваші та ваших батьків, року народження, адреса постійного місця проживання, номер телефону батьків.
В ході евакуації :
- Виконуйте усі розпорядження посадових осіб евакуаційних органів;
- Дотримуйтесь дисципліни та порядку на маршруті руху, на транспорті і в районі розселення за новим місцем розташування;
- Після прибуття до кінцевого пункту евакуації пройти реєстрацію;
- Сприяти органам охорони громадського порядку і медичним працівникам;
- За необхідності надавати допомогу літнім та хворим людям.
8. Рекомендації з надання домедичної допомоги в умовах військового стану для цивільних осіб.
Надавайте допомогу лише за умови, що це безпечно для вас. Власна безпека – пріоритет. Для цього огляньте місце події та переконайтесь, що вам нічого не загрожує.
Якщо маєте можливість, перемістість постраждалого у більш безпечне місце.
Оцініть його стан. Перевірте, чи він у свідомості, чи дихає. Можна звернутись до людини із запитанням, щоб визначити чи вона у свідомості. Не натискайте на частини тіла пораненого для того, щоб визначити його стан. Нормальне дихання – це не менше 2-3 видихів за період часу, коли ви можете вголос порахувати від 501 до 510 (10 сек). Видихом рахується – підйом та опускання живота. Якщо постраждалий у свідомості, то нагальної необхідності перевіряти пульс та дихання одразу немає.
Зверніться за номером “103” для виклику бригади екстреної медичної допомоги. Якщо необхідно, то зверніться до інших екстрених служб (поліція, ДСНС)
Зупиніть критичні (артеріальні чи венозні) кровотечі. Для цього використайте кровоспинний джгут, турнікет чи тугу пов’язку. Накладайте кровоспинний джгут/турнікет максимально вище за місцем кровотечі на кінцівки постраждалого. Правильно накладений кровоспинний джуг/турнікет передбачає, що кровотеча зупинена. Також потрібно зафіксувати час його накладення. Оптимально – написати час на відкритій частині тіла постраждалого. Можете також запам’ятати час. За відсутності засобів для зупинки кровотечі, тисніть на рану. Важливо: НЕ переставайте тиснути на рану до приїзду медиків чи накладення кровоспинного джгута/турнікета. Залежно від виду кровотечі – зупинка тискуна рану може стати смертельною для людини.
Забезпечте прохідність дихальних шляхів. Якщо у постраждалого в роті є сторонні предмети, рвотні маси, приберіть їх для відновлення прохідності дихальних шляхів.
Якщо навіть після зупинки кровотечі та забезпечення прохідності дихальних шляхів у пораненого не з’явились життєві ознаки, варто розпочинати серцево-легеневу реанімацію (СЛР).
Для СЛР покладіть постраждалого на спину, закиньте голову назад. Натискайте посеред грудної клітини двома руками: основу однієї долоні накрийте другою долонею. Глибина натискання має становити близько 5-6 см. Частота натискань має складати близько 100-120 на хвилину.
Тримайте пораненого у стабільно боковому положенні до приїзду медиків.
Не залишайте постраждалого самого. Навіть якщо ви зупинили кровотечу, поранений у свідомості може захотіти зняти джгут чи турнікет, адже йому боляче.
9. Завершальні положення інструкції.
9.1. Перевірка і перегляд інструкції з безпеки життєдіяльності під час воєнного стану повинна здійснюватися не рідше одного разу на 5 років.
9.2. Якщо протягом 5 років з дня затвердження (введення в дію) даної інструкції з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час воєнного стану умови не змінюються, то її дія автоматично продовжується на наступні 5 років.
9.3. Відповідальність за своєчасне внесення змін і доповнень, а також перегляд даної інструкції даної інструкції покладається на відповідальну особу з питань охорони праці в освітньому закладі.
Інструкцію розробив:
відповідальний за охорону праці,
заступник директора ______________Валентина КОСТЮЧИК
з навчально-виховної роботи (підпис)
З інструкцією ознайомлений (а) _______________________
«___»___________20___р. (підпис)