РІЧИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ
ЗАБРОДІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ №_____від___________
Інструкція з безпеки життєдіяльності
№____
для учасників освітнього процесу
«Основні правила
поведінки при потраплянні в полон»
1.Загальні положення
1.1 Інструкція з
безпеки життєдіяльності під час освітнього процесу в умовах воєнного стану
поширюється на всіх учасників освітнього процесу та працівників закладу.
1.2 Інструкція про дотримання правил безпеки життєдіяльності під час
воєнного стану, розроблена у відповідності до Закону України "Про охорону
праці" № 2695-XII від 14.10.92, в редакції від 19.08.2022, на основі
«Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого Наказом
Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики
України в редакції від 30.03.2017, з урахуванням Положення про організацію
роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу
в установах і закладах освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і
науки України 26.12. 2017 № 1669,
відповідно до Указу президента №64/2022 «Про введення воєнного стану в
Україні», інструктивно-методичних рекомендацій організації освітнього процесу у
2022-2023 н.р.
1.3. Інструкція з охорони праці встановлює вимоги безпеки
життєдіяльності для учасників освітнього процесу та працівників закладу під час
воєнного стану.
1.4. Даний інструктаж з правил безпеки під час освітнього процесу в умовах воєнного стану проводять класні керівники з учнями свого класу в
день початку занять.
1.5. Даний інструктаж проводить відповідальна
особа з працівниками закладу.
1.4. У спеціальних журналах робиться відмітка про
проведення інструктажу і ставляться підписи особи, що проводила інструктаж та
інструктованої особи.
2. Що робити якщо вас викрали або
взяли в полон
Викрадення
цивільних людей – поширена практика серед військових РФ,
хоча
такі дії заборонені міжнародним правом. За Женевськими конвенціями та І Додатковим протоколом
забороняється захоплення цивільних
заручників під час війни
та врегульовано питання
захисту цивільного населення
під час воєнних дій.
Але більше двох
тисяч мирних українців
потрапили у полон
до російських загарбників.
2.1 Рекомендації родичам
осіб, які стали
заручниками російських
військових:
– подайте заяву до відділення поліції, СБУ, або
іншого органу влади;
– зверніться до Об’єднаного центру з пошуку та
звільнення полонених
за
телефонами: +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01, або на електронну адресу: united.centre.ssu@gmail.com;
– через юристів чи адвокатів зверніться до Уповноваженого Верховної
Ради
України з прав людини (відповідно до міжнародного гуманітарного права, забезпеченням полонених
і адвокацією їх прав
займається Міжнародний комітет
Червоного Хреста в Україні, номер телефону 0 800 300 155; Товариство Червоного
Хреста в Україні номер телефону 0 800 332 656);
– проінформуйте громадськість, ЗМІ, місцеву
владу;
– збирайте факти та докази, необхідні для
розшуку людини – скріншоти
повідомлень,
аудіозаписи розмов, відео з камер спостережень, тощо.
Людину
беруть у полон
з певною метою:
отримання інформації,
можливий
обмін, комерційні цілі (викуп, використання в якості робочої сили,
тощо).
Зберегти себе в ситуації постійного приниження, фізичних та, особливо, психологічних
знущань насправді дуже непросто. І для того, щоб прийняти ту роль,
яку штучно насаджують,
завжди доводиться піти
супроти своєї особистості: забути про те, що є гордість,
честь, своя позиція, людська гідність.
2.2
Поведінка окупантів щодо заручників:
– фізичні
обмеження: кайдани, тримання
у тісному приміщенні,
обмеження
рухів, у тому числі тривале, дезорієнтація у часі, напряму;
– обмеження основних функцій та природних
потреб організму людини
(недостатність/неякісність їжі,
води; обмеження сну,
сечовипускання,
дефекації);
– дискомфортні або нестерпні умови утримання
(холод/задуха, надмірна
вологість;
загроза зараження);
– ненадання медичної допомоги;
– фізичне насильство;
– погрози
поранення, смерті чи
дискредитації; шантаж спричинити
шкоду близьким;
змушення спостерігати за
катуваннями; примус завдати
шкоду
іншим – діями або наданням інформації;
– психологічне приниження.
Цивільні особи
є найменш підготовленими до
умов війни, але
знання
перевірених
стратегій реагування на захоплення може збільшити ваші шанси на виживання та
покращити самопочуття як під час полону, так і після звільнення з нього.
2.3
Основні правила поведінки в полоні:
– щоб вижити, ви маєте визнати і зрозуміти, що
перебуваєте повністю у
владі
того, хто вас утримує, ваша задача – зберегти себе;
– намагайтеся
якомога швидше опанувати
панічні реакції після
захоплення (на
короткий проміжок часу
дозвольте собі тремтіти
якомога
сильніше (якщо
це безпечно); постукайте
себе по стегнах
або гомілках, аби відчути тіло; вдавіть п’ятки в підлогу;
відчуйте на дотик стіну спиною, тощо);
– не провокуйте утримувачів на агресію: не
чиніть опору, виконуйте всі
розпорядження викрадачів
після того, як вас захопили;
нічого не просіть;
– не
дивіться їм прямо в очі; не вступайте в дискусію, говоріть спокійним голосом, без
ворожого тону; відповідайте тільки на ті запитання, які вам ставлять;
– ви
маєте повне право
говорити правду про
все, що знаєте,
задля
збереження
свого життя, за можливості не зразу, а коли інформація втратить
сенс,
та дозовано, щоб залишатися цікавим своїм утримувачам;
– зберігайте
фізичну форму: дають
пити – пийте,
дають їсти – намагайтеся з’їдати все, незважаючи на те,
що їжа може бути не привабливою, є
можливість відпочити –
відпочивайте, можливість рухатись
– рухайтеся (фізичне навантаження знижує рівень гормонів
стресу, адаптуйтесь до введених обмежень – деякі полонені продовжували тренуватися,
навіть попри кайдани та зав’язані очі);
– заховайте свою особистість максимально
глибоко, чим більше вона
«висунута
на поверхню» – тим легше її зламати;
– визначте цілі, наприклад, дожити до певної
дати, але будьте готові її «обнулити» і
назначити наступну, якщо ваш полон затягнеться;
– використовуйте кожну можливість, щоб
відволіктися;
– застосовуйте
медитативні, духовні, дихальні
практики для боротьби зі стресом, болем, клаустрофобією;
– запам’ятовуйте все, що почули в полоні:
імена, прізвиська, позивні, прикмети, голоси, особливості поведінки утримувачів,
про що вони між собою говорять,
після звільнення ця
інформація допоможе їх
ідентифікувати та притягнути до
відповідальності;
– не піддавайтеся на провокації і з підозрою
ставтеся до того, що вам розповідають, щоб змусити вас прийняти позицію
загарбників;
– при
першій можливості намагайтеся повідомити
про місце свого перебування рідним чи поліції.
– оберігайте себе від непотрібного ризику –
зберігайте спокій, будьте
розважливими, по
можливості миролюбними, за
певних умов корисно
викликати у
ворога більш приязне
ставлення: того, кого
знають ближче,
скривдити
важче;
– будьте терпимими до інших заручників;
– зберігайте надію на визволення.
3. Завершальні положення інструкції.
3.1. Перевірка і перегляд інструкції з безпеки життєдіяльності під час
воєнного стану повинна здійснюватися не рідше одного разу на 5 років.
3.2. Якщо протягом 5 років з дня затвердження (введення в дію) даної
інструкції з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час воєнного стану
умови не змінюються, то її дія автоматично продовжується на наступні 5 років.
3.3. Відповідальність за своєчасне внесення змін і доповнень, а також
перегляд даної інструкції даної інструкції покладається на відповідальну особу
з питань охорони праці в освітньому закладі.
Інструкцію розробив:
відповідальний за охорону
праці,
заступник директора ___________Валентина КОСТЮЧИК
з навчально-виховної роботи
(підпис)
З інструкцією ознайомлений
(а) _______________________
«___»___________20___р. (підпис)